Після двох трагедій на Київщині — у Вишневому та селі Мила — держава взялася перевіряти, де і як зберігають зброю та боєприпаси. Міністерство оборони доручило провести повний аудит таких місць після детонації боєприпасів у Милій.
Для мешканців області це вже не абстрактна тема. У Вишневому після російського удару почалася вторинна детонація на складах. Слідство згодом заявило, що боєприпаси зберігали поблизу житлових будинків і в приміщеннях, які не відповідали вимогам безпеки.
У ніч проти 6 липня Росія завдала масованого удару по Київщині. Після влучання у склад одного з оборонних підприємств у Вишневому почалася масштабна детонація боєприпасів, яка тривала годинами.
Слідство встановило, що значну кількість боєприпасів зберігали у приміщеннях, які не були для цього призначені та не мали необхідних дозвільних документів. За словами генпрокурора, від огорожі підприємства до найближчих будівель було близько 24 метрів, а до одного з приватних будинків — менше 18 метрів.
Пізніше СБУ затримала генерального директора одного з оборонних підприємств та його заступника з виробництва. Їм закидають те, що вони допустили розміщення боєприпасів на складах поблизу житлової забудови.
Чому перевіряють не один склад, а всю систему
Історія у Вишневому не залишилася одиничною. Наприкінці серпня після російської атаки боєприпаси здетонували вже у селі Мила Бучанського району. Саме після цього Міноборони доручило провести повний аудит місць зберігання та розміщення зброї й боєприпасів. У відомстві окремо наголосили, що такі об’єкти не повинні перебувати поруч із житловими будинками.
Зараз перевіряють уже не один конкретний склад, а саму систему: де розміщені такі об’єкти, чи відповідають вони нормам і чи не створюють додатковий ризик для людей. Насамперед мають оцінити, наскільки близько склади розташовані до житлових кварталів та місць, де постійно перебувають цивільні.
Генштаб після вибухів у Вишневому нагадував: чинним розпорядженням заборонено розміщувати склади боєприпасів та подібні об’єкти поруч із цивільною забудовою. Окреме питання — самі приміщення. У справі Вишневого слідство вже встановило, що частина складів не відповідала вимогам безпеки. Тому перевірка має показати, чи немає подібної ситуації в інших громадах.
Людина може роками жити біля промислової чи складської зони і навіть не знати, що там зберігають боєприпаси. Головний результат цієї перевірки — не звіт про виявлені чи відсутні порушення. Важливо, чи перенесуть небезпечні запаси з непридатних місць, чи приведуть склади до норм і чи зменшать ризик для житлової забудови.
Під час війни точні адреси та координати таких об’єктів публікувати не можна. Але це не означає, що люди не мають права знати інше — чи безпечно організоване зберігання поруч із їхніми домівками.
На Київщині за короткий проміжок часу сталися дві масштабні історії з детонацією боєприпасів після російських ударів — у Вишневому та Милій. Обидва випадки показали одну річ: російський удар є першопричиною, але масштаб наслідків для цивільних залежить і від того, де та як зберігали вибухонебезпечні матеріали.
Едуард Олійник