Курс валют на 21.09.2026 UAH
Пт. Вер 18, 2026

У Київській картинній галереї відкрили виставку Владислава Шерешевського «Свіже»

Бородатий художник стоїть біля яскравого портрета старця в червоному з виделкою

У Національному музеї «Київська картинна галерея» відкрилася персональна виставка Владислава Шерешевського «Свіже». Експозиція об’єднала роботи художника останніх років — пейзажі, натюрморти, портрети та твори, у яких присутні мотиви, пов’язані з війною.

«Це свіже», — каже Шерешевський про твори, створені протягом останніх років. Художник також жартома називає себе вправним пекарем, який «готує» кулінарні натюрморти з кількома шарами сенсів.

У виставці немає поділу між сюжетами. Поряд із портретами відомих діячів представлені побутові образи, натюрморти та пейзажі. Різні жанри в роботах Шерешевського можуть поєднуватися в межах однієї композиції.

Характерною для експозиції є зміна художньої манери від реалістичного живопису з детально опрацьованими предметами до сюрреалістичних композицій. У частині робіт використано прийоми, пов’язані з постмодерністською естетикою.

Куратори виставки зазначають: «Манера художника «скаче» від реалізму з ретельно виписаними об’єктами та зрозумілими сюжетами до сюрреалістичних картин із постмодерністським баченням світу. У багатьох творах Владислава Шерешевського відчувається відгомін сучасної війни: чи то в сірому колориті, чи то в завуальованому посиланні».

Воєнна тема в експозиції простежується також через колір, деталі та непрямі посилання. Частина робіт має приглушену, зокрема сіру, палітру.

Серед персонажів нових картин Шерешевського — Ілля Рєпін, Іван Франко, Сергій Параджанов та Альберт Ейнштейн. Художник звертається до образів історичних і культурних постатей, використовуючи елементи стилістики поп-арту. В окремих роботах він також цитує художню манеру Вінсента ван Гога.

Поруч із впізнаваними персонажами з’являються зображення блазнів. Їхні обличчя вирізняються яскравим розфарбуванням, тоді як вираз очей передає сум і біль. Таке поєднання зовнішньої комічності та драматичного настрою є одним із повторюваних мотивів у представлених роботах.

Експозиція побудована на поєднанні різних емоційних регістрів. У картинах гумористичні образи можуть сусідити з трагічними, а гротескні рішення — з ліричними. Водночас у роботах присутні мотиви повсякденного життя та теми, пов’язані з крихкістю людини.

Попередні проєкти та творчий шлях художника

До осмислення війни Шерешевський звертався і в попередніх виставкових проєктах. У 2022 році художник представив «Воєнний стан», а у 2023-му — «Київську перепічку». В останньому проєкті повсякденність Києва під час повномасштабної війни була пов’язана з образом звичної міської випічки.

Владислав Шерешевський — український живописець і графік. Він навчався у Республіканській художній школі імені Тараса Шевченка, де був учнем Віктора Зарецького. У 1991 році закінчив Київський державний художній інститут. Його наставниками були Володимир Чебаник та Галина Галинська.

З 1992 року Шерешевський є членом Національної спілки художників України. У 1995 році отримав стипендію Міністерства культури Німеччини. У своїй творчості художник працює з різними художніми напрямами та прийомами, зокрема використовує елементи реалізму, примітивізму, гротеску, постмодерністської іронії та неопоп-арту. За час творчої діяльності він провів понад 40 персональних виставок.

Роботи Шерешевського зберігаються в музейних і приватних колекціях України, США, Ізраїлю, Греції, Швеції, Італії, Польщі та Німеччини. Серед закордонних колекцій, де представлені його твори, — муніципальна галерея Мюнхена та колекція концерну «Даймлер Бенц».

Виставка «Свіже» проходить у Національному музеї «Київська картинна галерея» за адресою: Київ, вул. Терещенківська, 9. Експозицію можна відвідати у вересні та жовтні 2026 року. Вартість звичайного квитка становить 100 гривень, пільгового — 50 гривень.

Від Зоряна Голубець

Відповідає за відбір тем, перевірку першоджерел і редактуру матеріалів про рішення Київради, міський бюджет, столичну політику, культуру й історію Києва. Стежить за порядком денним сесій, проєктами рішень і супровідними документами департаментів, звіряє формулювання з офіційними публікаціями ради та фінансовими обґрунтуваннями. У сюжетах про спадщину й культурні установи перевіряє назви об'єктів, їхній статус і атрибуцію, щоб опис не розходився з реєстрами та першоджерелами. Тексти колег зводить до спільної фактичної основи: уточнює назви органів, межі повноважень і те, що саме ухвалили, а що лише винесли на обговорення. Перед публікацією ще раз звіряє ключові твердження з документом і прибирає фрази, яких у першоджерелі немає.

Related Post

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *