Як отримати громадянство Швейцарії киянину: терміни і документи

Питання, як отримати громадянство Швейцарії, для киян і мешканців Київщини частіше постає не як абстрактна мрія, а як довга адміністративна процедура після легального переїзду. Федеральний закон про громадянство, що діє з 2018 року, і досі задає рамку: десять зарахованих років проживання, дозвіл на поселення категорії C, мова громади й підтверджена інтеграція. Кантони ж у 2025–2026 роках піднімають власну планку: окремі вимагають усного рівня B2 замість федерального B1 і довше дивляться на отримання соціальної допомоги.

Окремо змінилася ситуація для тих, хто вже перебуває у Швейцарії зі статусом захисту S. Федеральна рада продовжила його щонайменше до 4 березня 2028 року, а після п’яти років такого захисту з’являється право на звичайний дозвіл B. Самі роки зі статусом S у строк натуралізації не входять. Український закордонний паспорт потрібен, щоб виїхати й легально оформити в’їзд, але «годинник» громадянства запускає лише зарахований дозвіл на місці, а не дата видачі паспорта в Києві.

Нижче — порядок дій від первинних критеріїв до присяги й паспорта: хто взагалі може подати заявку, скільки років рахують, які папери збирають, як перевіряють мову й інтеграцію, яких зборів чекати і куди звертатися з Києва.

Кому доступне швейцарське громадянство?

Право подати заяву дає не бажання жити в країні, а конкретна категорія за федеральним законом. Звичайна натуралізація відкрита іноземцю, який уже має дозвіл C і набрав десять зарахованих років проживання, з яких три припадають на останні п’ять років перед поданням. Полегшена натуралізація — окремий федеральний шлях: подружжя громадянина Швейцарії після п’яти років проживання в країні, зокрема одного року безпосередньо перед заявою, і трьох років шлюбу; для подружжя, яке живе за кордоном, потрібні шість років шлюбу й доведені тісні зв’язки зі Швейцарією. Є ще шляхи для частини дітей швейцарських батьків і для qualifying третього покоління — їх розглядає вже Державний секретаріат з міграції.

Первинний відбір однаковий для всіх маршрутів: повага до правопорядку й Конституції, участь в економічному житті або навчанні, відсутність загрози внутрішній і зовнішній безпеці. Фіксованої «мінімальної зарплати» у франках федеральний закон не ставить. Вимагають самостійно покривати витрати сім’ї доходами, майном або виплатами, на які є право, і не отримувати соціальної допомоги щонайменше три роки до подання — якщо допомогу вже брали, її треба повністю повернути. Окремі кантони дивляться глибше: п’ять і навіть десять років без допомоги.

Для громадян України як громадян третьої країни дозвіл C звичайно з’являється після десяти років проживання, з яких останні п’ять — безперервно з дозволом B. Прискорений C після п’яти років можливий за доброї інтеграції, але це не автоматичне право, на відміну від громадян більшості держав ЄС.

Скільки років треба прожити в Швейцарії до подання?

Федеральний мінімум — десять зарахованих років. Роки між 8 і 18 роками життя рахують двічі, проте фактично прожити треба щонайменше шість. Три з п’яти років безпосередньо перед заявою мають бути проведені в країні. Кантон і громада додають свої 2–5 років осілості: переїзд напередодні подання легко «обнуляє» місцевий стаж.

Не кожен статус іде в залік. Повністю рахують роки з дозволами B і C, з легітимаційною карткою МЗС і з дозволом Ci. Половина строку зараховується за дозволом F. Роки з дозволами L, N і S, як і статус прикордонного працівника G, для натуралізації не рахуються. Саме тому статус S, зручний як тимчасовий захист, сам по собі до паспорта не наближає: після переходу на B починається вже інший відлік.

Важливо. Закордонний паспорт, оформлений у Києві чи в консульстві, на швейцарські строки не впливає. Відлік іде від дати легального проживання на статусі, який закон дозволяє зарахувати. Тривала відсутність понад шість місяців і зняття з реєстрації в громаді можуть розірвати безперервність — це перевіряють окремо за останніми п’ятьма роками.

На практиці людина приїжджає за робочим B, кілька років працює й платить податки, потім отримує C і лише тоді несе пакет до громади. Розгляд на трьох рівнях — громада, кантон, конфедерація — після подання зазвичай триває від одного до трьох років, у великих кантонах ближче до верхньої межі.

Якої документації потрібна для заявки?

Пакет збирають за переліком громади або кантону проживання, не «на око». База майже всюди така: чинний дозвіл C, посвідчення особи, свідоцтво про народження й документи цивільного стану з апостилем і присяжним перекладом мовою кантону, довідка про реєстрацію місця проживання, витяг з реєстру судимостей, витяг з реєстру боргових стягнень, податкові рішення за кілька останніх років, підтвердження роботи або навчання, довідка про відсутність соціальної допомоги. Мовний сертифікат кладуть окремо.

Акти цивільного стану з України часто просять свіжі, інколи з поміткою, що документ видано саме для натуралізації. Переклад має зробити присяжний перекладач, визнаний у кантоні. Типова помилка — замовити довідки занадто рано: частина паперів дійсна два-три місяці, і пакет доводиться збирати повторно.

Заяву подають до компетентного органу громади або кантону. Кантон готує висновок про інтеграцію й надсилає матеріали до федерального секретаріату міграції по ліцензію на натуралізацію. Після ліцензії остаточне рішення знову приймають кантон і громада. Громадянство виникає, коли рішення кантону набирає чинності, — тоді можна оформлювати паспорт.

Як проходить мовна та культурна перевірка?

Федеральний мінімум — усне B1 і письмове A2 державною мовою місця проживання: німецькою, французькою, італійською, у відповідних громадах — ретороманською. Кантони на кшталт Цугу, Швіцу, Нідвальдена, Тургау вже тримають усний B2; Золотурн з 2026 року рухається в той самий бік. Підтверджують рівень визнаним сертифікатом. Орієнтир — мовний паспорт fide; приймають також Goethe, telc, DELF, CELI, якщо рівень на бланку видно однозначно. Довідка про відвідування курсів без іспиту зазвичай не проходить.

Повний тест fide коштує близько 250 франків, усний блок — близько 170, письмовий — близько 120; результат і паспорт приходять приблизно за чотири тижні. Від іспиту звільняють, якщо мова рідна, якщо щонайменше п’ять років обов’язкової школи пройшли цією мовою або є диплом середньої чи вищої освіти нею.

Інтеграцію оцінюють не «на око сусіда», а за фіксованими критеріями: мова, правопорядок, цінності Конституції, робота або навчання, сприяння інтеграції членів сім’ї, базові знання географії, історії, політики й суспільства. Частина кантонів додає тест або співбесіду саме з цих тем. Борги, незакриті стягнення й несплачені податки для комісії важать не менше за відмітку в сертифікаті.

Яких витрат очікувати?

Федеральний збір фіксований і порівняно невеликий. Левову частку виставляють кантон і громада, і розбіжність між ними велика: у одних дорослих три рівні разом укладаються приблизно в тисячу франків, в інших доходять до трьох тисяч на особу. До цього додають іспит з мови, переклади, апостилі, витяги й уже після рішення — біометричний паспорт близько 150 франків для дорослого.

Джерело: Державний секретаріат з міграції Швейцарії (SEM), тарифи кантонів і центрів fide, 2025–2026 роки.

Полегшена натуралізація для подружжя, яке живе за кордоном, має окремий федеральний тариф — 600 франків через представництво. Усередині країни полегшений маршрут для дорослого зазвичай не перевищує 900 франків на федеральному рівні, без типових кантональних «надбудов» звичайної процедури. Весь шлях від подання до присяги рідко вкладається лише в федеральну сотню: реалістичний орієнтир для однієї дорослої особи — від приблизно однієї до трьох з половиною тисяч франків плюс переклади.

Де інформуватися офіційно для киянина?

Актуальні федеральні вимоги й роз’яснення тримає Державний секретаріат з міграції на sem.admin.ch у розділі про звичайну та полегшену натуралізацію. Форми заявки й місцевий перелік документів публікує вже кантон і громада, де ви зареєстровані: саме туди, а не в посольство в Києві, подають досьє той, хто вже живе у Швейцарії.

Посольство Швейцарії в Україні працює за адресою вул. Козятинська, 12, 01015 Київ, телефон +380 44 281 61 28, електронна пошта kyiv@eda.admin.ch. Прийом у будні: понеділок–четвер з 8:30 до 12:00 і з 14:00 до 17:00, п’ятниця до 12:00. Сторінка представництва — eda.admin.ch/kiev. Візові й окремі консульські процедури для частини звернень зараз ведуть через регіональний центр у Бухаресті, тож перед візитом варто уточнити маршрут саме вашої послуги.

Швейцарія з 1992 року дозволяє множинне громадянство і не вимагає відмови від українського паспорта. В Україні з 16 січня 2026 року діє закон про множинне громадянство в окреслених випадках; перелік держав і підстав визначає Кабінет Міністрів, і перед присягою його варто звірити в Державної міграційної служби або в консульстві України в Берні. У правовідносинах з Україною особу й далі розглядають як громадянина України.

Перевірка результату проста: є чинне рішення кантону про натуралізацію, внесене громадянство громади й кантону, оформлений біометричний паспорт. До цього дня заява — лише процес. Найчастіші зриви ті самі: подали зі статусом B замість C, зарахували собі роки S, прострочили витяги, не дотягнули письмове A2 або «переїхали» кантон за рік до подання.

Практичне правило одне. Спочатку зберіть хронологію дозволів і переконайтеся, що десять зарахованих років, три з останніх п’яти й місцевий стаж уже є; потім закрийте мову й три роки без соціальної допомоги; лише тоді несіть пакет. Цей текст орієнтує за федеральною рамкою 2026 року, але кантон може вимагати більше — і саме його тариф і перелік документів є вирішальними для вашої заяви.