Катя Осадча — киянка, телеведуча і засновниця благодійної організації, яка після 2022 року працює з пошуком зниклих цивільних, сімейними формами виховання дітей і профорієнтацією підлітків. Вона не депутатка Київради і не посадовиця КМДА: її вплив на місто йде через медіа, зареєстровану в Києві фундацію та публічні кампанії, а не через голосування за бюджет чи тарифи.
Для читачів, які стежать за персоналіями столичної повістки, це важливо саме зараз: у воєнні роки медійний голос часто плутають із міською владою. Якщо ви шукаєте, хто відповідає за укриття, графік транспорту чи рішення сесії, Осадча — не та адреса. Якщо потрібна допомога з розшуком людини, усиновленням чи профорієнтацією підлітка з вразливої категорії — її проєкти якраз у цьому полі.
Нижче — короткий чеклист, яким зручно користуватись перед тим, як писати в соцмережі «знайомій з екрана» або чекати від неї відповіді міськради. Далі розберемо шлях до громадської роботи, напрями, реальні наслідки ініціатив, канали спілкування з органами влади і те, яке місце її голос займає в Києві станом на 2026 рік.
Шлях до громадської діяльності
Катерина Олександрівна Осадча народилася 12 вересня 1983 року в Києві. Батько керував виробничим об’єднанням «Київприлад», школу вона поєднувала з музикою і танцями в ансамблі «Соколи». З 13 років працювала моделлю, у 14 їздила на зйомки до Токіо, потім — до Німеччини, Великої Британії та Франції. У 18 модельну кар’єру зупинила і повернулася будувати роботу в Україні.
Заочно закінчила історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, підтягувала українську мову і дикцію з викладачами. Перший телевізійний досвід — позаштатна кореспондентка Першого національного. У 2005-му після кастингу стала ведучою «Світських хронік» на «Тонісі», з 2007-го вела «Світське життя» (спочатку на Першому національному, з 2008-го — на «1+1»). Далі були «Голос країни» і «Голос. Діти». Саме цей медійний капітал після 24 лютого 2022 року став інструментом уже не світських сюжетів, а розшуку людей.

Перш ніж оцінювати «вплив на Київ», варто перевірити кілька простих умов.
- Переконайтесь, що йдеться про Катерину Олександрівну Осадчу, киянку 1983 року народження, а не про однофамільницю з реєстрів ФОП чи інших міст.
- Відділіть телевізійну біографію від громадської: остання системно починається з телеграм-каналу «Пошук зниклих» у перші тижні великої війни і з реєстрації благодійної організації 7 березня 2023 року.
- Перевірте юридичну оболонку: БО «Фундація Катерини Осадчої», код ЄДРПОУ 45007425, місце реєстрації — Київ, керівниця — вона сама; паралельно існує ГО «Громадське об’єднання Катерини Осадчої».
Якщо ці пункти пропустити, легко приписати їй чужі петиції, районні ініціативи чи депутатський мандат. Тоді розмова з міською владою йде не туди, а лист «відомій ведучій» не замінює звернення до служби у справах дітей чи Департаменту соціальної політики.
Основні напрями впливу на місто
На побутовому рівні Києва Осадча не займається теплом, водою, маршрутками чи благоустроєм дворів. Її поле — соціальна безпека родин і людський капітал. Для столиці це все одно відчутно: тут живе багато ВПО, тут зосереджені служби опіки, тут проходять публічні акції, які бачить і міська, і державна влада.
Практичний орієнтир — чотири сфери, які можна звірити з відкритими матеріалами фундації.
- Пошук зниклих цивільних і робота з родинами тих, хто вважається безвісти зниклим або може бути в незаконному утриманні.
- Підтримка дітей без батьківського піклування і популяризація сімейних форм виховання: опіка, прийомні родини, дитячі будинки сімейного типу, усиновлення.
- Профорієнтація підлітків 13–18 років з вразливих категорій; пілот запускали в Київській області разом із Київським обласним центром соціальних служб.
- Публічні події в Києві — від зони на «Фестивалі кар’єри» на ВДНГ у травні 2025 року до пікніка «Родина для кожної дитини» 4–5 жовтня 2025 року.
Пропуск цього розмежування дає типову помилку: люди пишуть їй про яму на вулиці чи графік відключень і дивуються, що відповіді немає. Медійний голос підсилює тему, але не замінює балансоутримувача чи депутата округу.
Цифри публічної роботи
Цифри з різних років і майданчиків трохи розходяться, бо команда оновлює базу заявок. Орієнтир на 2025–2026 роки — власні показники організації та відкриті інтерв’ю.
| Напрям | Що рахують | Орієнтир | Де це стикається з Києвом |
|---|---|---|---|
| Пошук зниклих | Людей, щодо яких встановлено долю | понад 3 500 | Заявки з усієї країни, команда і юрадреса в Києві |
| Профорієнтація | Учасники програм і матеріалів | 5 000 учасників; близько 1 млн користувачів матеріалів | Пілот на Київщині, зона на ВДНГ |
| Діти без піклування | Житло для сімейних форм | 30 дітей у новому будинку | Події й облік дітей — також столиця |
| Фінанси БО | Дохід організації за рік | 27 011 000 грн у 2025-му | Реєстрація і звітність у Києві |
Джерела: сайт Фундації Катерини Осадчої (показники діяльності, 2025–2026), витяг ЄДР / OpenDataBot щодо БО «Фундація Катерини Осадчої» (дохід за 2025 рік).
Проєкти та ініціативи влади
Прямого рішення Київради з номером документа, де Осадча фігурує як ініціаторка бюджетної програми чи зміни тарифу, у відкритому порядку денному сесій ми не знайшли. Це варто сказати прямо: плутати благодійну кампанію з постановою міськради — означає приписувати людині повноважень, яких у неї немає.
Водночас кілька її дій змінили не «статтю бюджету Києва», а публічну політику, з якою місто живе щодня.
- Перевірте, чи тема цивільних зниклих після 2022 року вийшла за межі приватних чатів: канал «Пошук зниклих» / ініціатива «Знайти своїх» уже в квітні 2022-го повідомляла про понад 1 500 знайдених людей і працювала з ранковими ефірами «1+1».
- Зіставте столичний облік дітей з її публічними цифрами: на 1 вересня 2025 року в Києві на обліку було 2 158 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; 92% уже в сімейних формах, ще 162 дитини потребували родини — ці числа Осадча озвучувала на пікніку в Києві разом з ЮНІСЕФ і Координаційним центром з розвитку сімейного виховання.
- Подивіться, чи пілот «Платформи майбутньої професії» йшов через обласну соцслужбу, а не через приватний гурток: 35 підлітків 13–18 років з ДБСТ, прийомних родин і родин ВПО на Київщині — це вже взаємодія з державним контуром.
Якщо ці пункти проігнорувати, здається, ніби «вона змінює Київраду». Насправді змінюється повістка: усиновлення, цивільний полон і дефіцит робочих професій стають видимими для кабінетів, які потім пишуть власні програми. Це схоже на гучномовець у дворі: він не голосує за ремонт під’їзду, але після нього двірник уже не може сказати, що ніхто нічого не просив. Аналогія ламається там, де потрібен номер рішення і рядок кошторису — гучномовець їх не підписує.
Важливо. Катя Осадча не замінює службу у справах дітей, Національну поліцію, Уповноваженого ВРУ з прав людини чи депутата вашого округу. Фундація може підхопити заявку на розшук, розповісти про сімейні форми виховання чи провести профорієнтаційну зустріч. Рішення про статус дитини, житло для сиріт, укриття школи чи маршрут автобуса ухвалюють органи влади за своїми регламентами.
Співпраця з органами влади
Офіційний канал Осадчої з державою — не трибуна пленарки Київради, а партнерства фундації. Організація публічно описує роботу з урядовими, міжнародними і громадськими структурами. У публічному полі фіксувалися розмови з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем про цивільних ув’язнених і обміни, а також участь у дискусіях про людський капітал під час Ukraine Recovery Conference.
Для киянина це виглядає як набір перевірюваних кроків, а не як «таємний вплив».
- Шукайте не протокол сесії Київради, а меморандуми і спільні події з профільними службами: обласний центр соцслужб, Координаційний центр сімейного виховання, ЮНІСЕФ.
- Для розшуку людини використовуйте заявку команди пошуку (чат-бот і форми на сайтах фундації), паралельно — заяву в поліцію; громадський канал не скасовує кримінального обліку.
- Ідею з усиновлення чи опіки несіть спершу до служби у справах дітей району в місті Києві; заходи фундації — це інформування і середовище, не адміністративна процедура.
- Пропозицію з профорієнтації для підлітка з ДБСТ чи родини ВПО можна адресувати команді фонду через форму на сайті; міська квота « humанного капіталу» при цьому лишається в руках освіти і зайнятості.
Пропуск офіційного контуру дорого коштує часом. Родина чекає відповіді від відомої ведучої тижнями, хоча строк реєстрації заяви в поліції чи постановка дитини на облік рахується робочими днями служби. Медіа прискорює увагу, канцелярія фіксує статус.

Громадська позиція в Києві тепер
Станом на 2026 рік публічний профіль Осадчої в столиці такий: киянка з довгою телевізійною біографією, засновниця і керівниця благодійної організації з юрадресою в Києві, постійна учасниця столичних заходів про родину і професію. «Світське життя» тривалий час на паузі, акцент зміщено на соціальну роботу. Голос лишається сильним там, де потрібна видимість теми, і слабким там, де потрібен підпис на рішенні міськради.
Якщо кілька пунктів чеклиста у вас «не зійшлися» — не змішуйте адреси. Побутове питання району (ліфт, укриття, маршрутка, тариф) іде в ЦНАП, КМДА або до депутата. Питання зниклої людини — паралельно в поліцію і в заявку «Пошуку зниклих». Питання дитини без піклування — у службу у справах дітей; захід фундації можна відвідати як наступний крок, не як заміну обліку. Питання професії для підлітка з вразливої категорії — у програму фонду і водночас до центру зайнятості чи закладу освіти.
Типовий маршрут на конкретних числах виглядає так. 4 жовтня 2025 року в Києві відбувся пікнік «Родина для кожної дитини»: ви почули цифру 162 дитини, яким у столиці ще потрібна родина. Наступного робочого тижня ви не пишете «Каті в директ», а звертаєтесь до служби у справах дітей свого району, уточнюєте процедуру опіки чи усиновлення і лише тоді, якщо потрібна підтримка середовища, шукаєте найближчий захід фундації. Паралельно, якщо в родині зникла людина, заявка в пошуковий проєкт і заява в поліцію подаються в один день, а не «спочатку почекаємо ефіру». Так медійний голос киянки працює як підсилювач, а місто лишається містом зі своїми органами, датами засідань і номерами документів.

