Курс валют на 09.10.2026 UAH
Пт. Жов 9, 2026

Що змінили в підписах до лаврських речей у Лондоні?

Золотий дарохранитель у музейній вітрині з табличкою Displaced Heritage

У музеї Вікторії та Альберта в Лондоні виправили підписи біля предметів із колекції Києво-Печерської лаври. Раніше їх помилково вважали такими, що походять із «Російської імперії». Один з експонатів називали «дарунком імператриці Катерини II».

Зміни зробили після звернення української сторони. Про це сказав заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Костянтин Крайній.

Що саме уточнили в описах?

Дослідники перевірили походження речей і підтвердили: їх створили українські майстри для Києво-Печерської лаври за кошти українських меценатів. Згадка про Катерину II стосувалася лише періоду створення пам’яток, а не їхнього походження чи замовника.

Костянтин Крайній вважає, що зміна опису стала важливим кроком у процесі деколонізації музейних колекцій та повернення пам’яткам їхнього справжнього українського контексту.

Які предмети Лаври зараз у Лондоні?

14 вересня в музеї Вікторії та Альберта відкрилася виставка «Сакральні скарби з Києва». Там показують сім предметів із фондів заповідника — зокрема ікону, напрестольний хрест, потир, дарохранительницю та Євангеліє.

У постійній колекції музею зберігаються дві пари срібних позолочених царських врат із лаврських храмів — Хрестовоздвиженського та церкви Різдва Богородиці. У Києво-Печерській лаврі хотіли б повернути ці пам’ятки до України після завершення війни. Наразі цьому перешкоджають юридичні обставини.

Від Зоряна Голубець

Відповідає за відбір тем, перевірку першоджерел і редактуру матеріалів про рішення Київради, міський бюджет, столичну політику, культуру й історію Києва. Стежить за порядком денним сесій, проєктами рішень і супровідними документами департаментів, звіряє формулювання з офіційними публікаціями ради та фінансовими обґрунтуваннями. У сюжетах про спадщину й культурні установи перевіряє назви об'єктів, їхній статус і атрибуцію, щоб опис не розходився з реєстрами та першоджерелами. Тексти колег зводить до спільної фактичної основи: уточнює назви органів, межі повноважень і те, що саме ухвалили, а що лише винесли на обговорення. Перед публікацією ще раз звіряє ключові твердження з документом і прибирає фрази, яких у першоджерелі немає.

Related Post

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *