Станом на 5 серпня 2026 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України оцінювало запас балістичних ракет комплексу «Іскандер-М», виділений угрупованню військ рф, приблизно у 130 одиниць. Цифри наводила «Українська правда» з відповіді розвідки: планове виробництво тримається на рівні близько 60 ракет на місяць, у липні виготовили 65. Це не «нескінченний арсенал» і не порожній склад: запас коливається від удару до удару й від партії з заводу.
Питання, скільки іскандерів у росії, для Києва має побутовий сенс. Від відповіді залежить, наскільки часто місто чує коротку повітряну тривогу під балістику, як швидко треба спускатися в укриття і чому уламки падають навіть тоді, коли ракету збивають. Нижче — перевірені оцінки запасів і виробництва, зафіксоване застосування по Україні й столиці, обмеження цих даних і конкретні дії для киянина.
Офіційного публічного реєстру ракет у рф немає. Усі числа нижче — оцінки української розвідки та західних дослідників на різні дати 2025–2026 років. Вони розходяться, бо рахують різне: увесь склад, лише ракети «під удар», балістичні й крилаті разом або окремо.
Комплекс «Іскандер» і загроза
Оперативно-тактичний комплекс «Іскандер» — мобільна наземна система. З однієї пускової машини запускають або балістичну ракету («Іскандер-М»), або крилату («Іскандер-К»). Балістична йде крутою швидкою траєкторією й маневрує на підльоті; крилата летить нижче й довше. Для міста різниця відчутна в часі попередження: під балістику сирена часто лунає майже одночасно з вибухами.
Публічна дальність «Іскандер-М» — близько 400–500 км. Українська розвідка для базової ракети називає меншу цифру — близько 390 км; окремий подовжений варіант оцінюють приблизно у 550 км, і його вже фіксували в ударах по Києву. Точність у відкритих довідниках — від кількох до кількох десятків метрів залежно від системи наведення. Бойова частина важить сотні кілограмів і буває фугасною або касетною.
Для Києва небезпека не в «екзотичній» назві, а в поєднанні швидкості, дальності з Брянщини, Курщини, Ростовщини чи окупованого Криму та обмеженої частки збитих балістичних цілей. Навіть перехоплена ракета лишає уламки: пошкоджені дахи, автомобілі, скління, іноді пожежі у дворах.
Важливо. Запас ракет і кількість пускових — різні речі. Пускова може відстріляти дві ракети й отримати нові з складу. Тому «скільки іскандерів» завжди треба читати як запас ракет на конкретну дату, а не як кількість машин у бригаді.
Запас і виробництво в рф
Навесні 2025 року ГУР оцінювало майже 600 балістичних «Іскандер-М». До липня 2025-го той самий орган називав уже понад 250 таких ракет плюс близько 50 північнокорейських KN-23 і понад 60 пускових біля кордону з Україною. На 1 грудня 2025-го в розрахунках розвідки було понад 200 балістичних і понад 100 крилатих ракет комплексу. У серпні 2026-го виділений угрупованню запас балістичних знову стиснувся до близько 100–130.
Це схоже на склад продуктів у квартирі: щотижня щось з’їдають і щось докуповують, тож «скільки є» залежить від дня інвентаризації. Аналогія ламається там, де з’являється державна таємниця й удари по заводах: частина продукції може йти не на фронт, а в резерв, а частина готових виробів не потрапляє в оцінку «виділеного угрупованню» запасу.
«Бюлетень атомних науковців» у огляді 2026 року оцінює, що комплекси «Іскандер» замінили попередника приблизно в 13 бригадах рф. Типова бригада починала з 12 пускових по дві ракети; надалі планували розширення до 16 пускових. Окремо комплекси передавали Білорусі. Це рамка парку машин, а не поточний боєкомплект ракет.
Виробництво після 2022 року зросло. Якщо на початку повномасштабного вторгнення аналітики чекали швидкого вичерпання довоєнного запасу, то до 2026-го лінія випускає близько 60 балістичних ракет комплексу на місяць, а план на рік — до 700. Крилатих «Іскандер-К» роблять помітно менше — оцінки весни 2026 року говорили приблизно про 10 на місяць. Закупівельні документи, які розбирали українські дослідники, вказували на замовлення сотень балістичних ракет на 2024–2025 роки. Це пояснює, чому склад то спустошується після серії ударів, то знову набирає 20–30 виробів за місяць.
| Показник | Оцінка | Період |
|---|---|---|
| Запас балістичних «Іскандер-М» у угрупованні | близько 100–130 | серпень 2026 |
| Той самий запас раніше | понад 200 / майже 600 | грудень / травень 2025 |
| Місячне виробництво балістичних | 60–65 | літо 2026 |
| Річний план виробництва | до 700 | 2026 |
| Крилаті «Іскандер-К» у запасі | понад 100 | грудень 2025 |
| Пускові біля кордону з Україною | понад 60 | липень 2025 |
| Бригад комплексу в рф | близько 13 | 2026 |
Джерела: Головне управління розвідки МО України (відповіді медіа, травень 2025 — серпень 2026); Бюлетень атомних науковців, огляд ядерних сил рф, березень 2026.
Застосування проти України
Комплекс став одним із основних засобів ударів по тилу. У 2024 році дослідники оцінювали застосування балістичних ракет «Іскандер-М» по Україні в межах 200–250. У 2025-му Повітряні сили фіксували вже понад 500 балістичних ракет усіх типів; частка власне «Іскандер-М» і північнокорейських аналогів у відкритих підрахунках ішла на сотні. За 2026 рік до кінця серпня разом з ракетами з комплексів С-400 і KN-23 балістична група перевищила 790 запусків.
По Києву окремо рахунок інший і скупіший. Київська міська військова адміністрація за 2024 рік повідомляла про 24 балістичні ракети типу «Іскандер-М»/KN-23 по столиці — на тлі понад 200 крилатих ракет різних типів і понад 1300 дронів. За 2025 рік у зведеннях по місту фігурують 88 балістичних ракет (разом із іншими типами балістики). У 2026-му фіксували ночі з десятками балістичних пусків, зокрема 33 ракети «Іскандер-М» 2 червня й 25 — у ніч на 19 липня; основний напрямок удару в цих епізодах був Київ.
Частка збитих балістичних цілей у відкритій статистиці зазвичай тримається в межах орієнтовно 15–37% залежно від місяця, насиченості удару й наявності відповідних комплексів ППО. У частині атак не збивають жодної. Для мешканця це означає: тривога під балістику — не «фоновий» сигнал, а команда йти в укриття одразу, без паузи «подивлюся у вікно».
Ризик для Києва і області
Столиця лежить у зоні досяжності пусків із російських областей на північ і схід від кордону та з окупованого Криму. Приміська зона — Бровари, Бориспіль, Буча, Вишгород, Обухів — ділить той самий повітряний простір: ракета, яку ведуть на Київ, може бути збита над областю, і уламки падають там, де траєкторія обірвалася, а не обов’язково в точці цілі.
Гукові удари в місті після балістики коротші за ніч із дронами, але різкіші. Пошкодження житлових будинків у 2024 році КМВА оцінювала майже у 550 будівель; за 2025 рік у відкритих підсумках по Києву — понад 1200 пошкоджених житлових споруд від усіх засобів ураження, 171 загиблий, 945 поранених. Балістика в цьому ряді дає менше «серій», ніж дрони, але більшу енергію одного вибуху.
До появи стабільних постачань перехоплювачів і відпрацьованої схеми оповіщення мешканці частіше залишалися в квартирах «на кілька хвилин». Після регулярних ударів 2024–2026 років алгоритм змінився за рахунок офіційних мап укриттів, застосунку «Київ Цифровий» і сирен, прив’язаних до даних Повітряних сил: час на збори стиснувся, маршрут до сховища став частиною побуту, а не винятком.
Коротко. Для Києва «Іскандер» — це малий запас часу, висока швидкість і ризик уламків над містом і кільцем приміських громад. Кількість ракет у рф змінюється щомісяця; правила поведінки під тривогою — ні.
Дії киянина під час загрози
Якщо ви в квартирі й лунає тривога, передусім відкрийте офіційний застосунок «Повітряна тривога» або «Київ Цифровий» і йдіть у найближче укриття з мапи міста. Мапа захисних споруд розміщена на міському геопорталі та в розділі міських сервісів застосунку; перелік оновлюють, зокрема у вересні 2026 року була окрема версія для людей із порушеннями зору. Метро під час тривоги працює як укриття на станціях.
Якщо ви в дорозі — в транспорті чи на кільцевій — не шукайте «безпечніше район». Зупиніться біля позначеного укриття, підземного паркінгу, станції метро або підвалу з позначкою цивільного захисту. На перевірку доступності конкретного об’єкта в «Київ Цифровий» потрібні хвилини: у картці сховища можна поскаржитися, якщо двері зачинені.
Якщо ви відповідаєте за дім, офіс чи школу — раз на квартал звірте, чи відкривається укриття будинку й чи не змінилася точка на мапі. Сигнали відбою й короткі зведення публікують канали КМДА та Київської обласної військової адміністрації; саме вони, а не перекази в чатах будинку, є першоджерелом про тип загрози.
Приклад. Ніч із коротким сигналом і кількома вибухами підряд частіше вказує на балістику, ніж багатогодинна «жовта» тривога через дрони. У першому випадку шлях до укриття вимірюється хвилинами, не чвертю години.
Обмеження даних варто тримати в голові. Оцінки ГУР описують зріз на дату відповіді, а не постійну величину. Частина ракет може бути на складах поза «виділеним» запасом. У відкритій статистиці по Києву балістику різних типів інколи зводять в один рядок. Прогнозувати наступний удар за цими таблицями неможливо — і такого завдання ця довідка не ставить. Для побуту достатньо трьох перевірених речей: запас у рф вимірюється сотнями, не тисячами готових «Іскандер-М»; виробництво дозволяє відновлювати його щомісяця; для Києва єдиний стійкий захист на рівні людини — укриття й офіційне оповіщення.