Тролейбус 50 Київ сьогодні виглядає звичним міжбереговим сполученням від станції метро «Либідська» до вулиці Милославської. Старі уявлення про цей номер уже не працюють: у радянські роки такого тролейбусного маршруту не існувало, а нинішня траса склалася лише після 2007 року, зміни номера у 2014-му й подовження через міст Патона у грудні 2016-го.
У 2023–2024 роках рух тимчасово зупиняли через ремонт перегінного тунелю метро між «Деміївською» і «Либідською». У 2025 році роботи на шляхопроводі біля станції метро «Дарниця» знову змусили замінювати тролейбус автобусом на частині траси. Станом на 2026 рік повний маршрут знову відображається в відкритих даних як чинний.
Нижче зібрано перевірені факти про місце цього номера в тролейбусній мережі міста — від першої лінії 1935 року до нинішнього парку й пасажирів Троєщини.
Коли в Києві з’явився перший тролейбус?
Рух першою тролейбусною лінією Києва і України відкрито 5 листопада 1935 року о 17:00. На лінію вийшли чотири машини моделі ЛК-5. Рішення будувати мережу ухвалили після перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва: місту потрібен був міський транспорт без рейок, дешевший за трамвай на нових асфальтованих вулицях.
Перший маршрут з’єднав завод імені Домбаля (пізніше — база депо) з майданом Льва Толстого тодішньою Червоноармійською вулицею, нині Великою Васильківською. Протяжність становила близько 3,5 км, проміжних зупинок було п’ять, час у дорозі — близько 10 хвилин, максимальна швидкість — 45 км/год. Вартість проїзду в один кінець тоді становила 25 копійок.
Уже влітку 1936 року лінію подовжили до залізничного вокзалу. На зміну ЛК-5 прийшли ЯТБ-1, ЯТБ-2, згодом ЯТБ-4. Із вересня 1941-го до 6 листопада 1944-го тролейбусний рух у місті не працював.
Коротко. Київський тролейбус почався не з лівого берега і не з номера 50, а з короткої правобережної лінії 1935 року на чотирьох машинах ЛК-5.
Як розвивався маршрут № 50 в радянський період?
Номера 50 у тролейбусній мережі Києва до розпаду СРСР не було. Опорним цей напрямок став пізніше, коли на Троєщині вже жили десятки тисяч людей, а електротранспорт до Дарниці й через Дніпро лише готували окремими лініями.
Наприкінці 1980-х київська тролейбусна система сягнула піку: близько 280 км мережі, 30 маршрутів і близько 1220 машин. У 1960-ті–1970-ті кількість маршрутів зросла з трьох у 1947 році до 24 у 1970-му, парк — до 737 одиниць. Куренівське тролейбусне депо, яке згодом обслуговуватиме «п’ятдесятку», відкрили 8 жовтня 1984 року.
На Вигурівщині-Троєщині електротранспорт з’явився раніше за нинішній № 50. Тролейбус № 30 відкрито 10 липня 1984 року від тодішньої «Петрівки» до вулиці Сабурова; пізніше трасу кілька разів подовжували, зокрема до Милославської. Міст Патона, відкритий 5 листопада 1953 року, до 2004-го ніс трамвай; після демонтажу колій контактну мережу тролейбуса вивели на крайні смуги, а лінію до Дарницької площі запустили замість знятого трамвая.
Саме ця радянська інфраструктура — депо на Куренівці, лінії Троєщини й пізніший тролейбусний прохід мостом — стала основою, на якій у 2000-х зібрали вже окремий маршрут до Милославської.
Які зміни чекали на 50-й маршрут з 1990-х років?
На початку 1990-х парк скоротився приблизно вдвічі: на початку 2000-х лишилося близько 500 машин. Лінії в центрі знімали, натомість будували нові на околицях — Оболонь, Солом’янка, Теремки, Лісовий, Вигурівщина-Троєщина. Замість списаних Škoda і DAC з’являлися ЮМЗ-Т1 і Т2, «Київ-12.03», пізніше МАЗ-103Т.
21 серпня 2007 року замість автобуса № 50 відкрили тролейбуси № 46 і № 46к: від вулиці Милославської до тодішньої Ленінградської (Дарницької) площі та скорочений варіант до метро «Дарниця». 8 жовтня 2014 року номер 46 змінили на 50, а 46к — на 50к, щоб пасажири не плутали тролейбус з автобусом № 46 на суміжних ділянках.
Радник голови КМДА Олександр Кава тоді пояснював логіку так: «Аби пасажири не плутались та їхали лише необхідним маршрутом, ми присвоїли тролейбусу 46 номер, під яким раніше цією трасою вже рухався автобус № 50». Повідомлення того дня поширила пресслужба КМДА, його зафіксувало видання 5.ua.
До грудня 2016-го «п’ятдесятка» лишалася лівобережним підвезенням до Дарницької площі. Після 20 грудня 2016 року маршрут подовжили до станції метро «Либідська» проспектом Соборності, мостом Патона і бульваром Миколи Міхновського. З лівобережного фідера він став міжбереговим коридором. Перерви 2023–2024 і 2025 років показали інший бік цієї ролі: довга траса залежить і від метроремонтів на правому березі, і від шляхопроводів Дарниці.
Приклад. До 20 грудня 2016 року кінцевою лишалася Дарницька площа. Після подовження той самий номер уже перетинав Дніпро й виходив на «Либідську» — без нової нумерації, за рахунок готової контактної мережі мосту Патона.
Який технічний парк обслуговує маршрут сьогодні?
Маршрут ведуть спільно кілька депо КП «Київпастранс»: Куренівське (№ 4) і, за змінами випуску, депо № 1 та № 3. На балансі Куренівського депо — машини ЛАЗ E301, Богдан Т701 і зчленовані Богдан Т901. У перші роки після 2007-го на лінії працювали також ЮМЗ.
Покоління змінювалися послідовно. Радянські Škoda 9Tr і 14Tr, зчленовані 15Tr і румунські DAC до номера 50 майже не дісталися: маршрут молодший за той парк. Першу хвилю після запуску тримали високопідлогові ЮМЗ і «Київ-12». З 2011–2014 років місто масово приймало Богдан Т701.10 і Т901.10; саме вони стали типовою картиною на Троєщині й на мосту.
Низька підлога зчленованих машин потрібна на трасі з 37 зупинками: на Милославській і біля поліклініки сідають батьки з візками, біля шкіл і універсаму — пасажири з сумками. Умови перевезення ті самі, що на інших міських тролейбусах: тариф 30 ₴, пільговий проїзд існує, конкретні категорії й спосіб оплати треба звіряти в перевізника, без окремих сум у цій добірці.
Важливо. Вікіпедія описує нинішній № 50 як найдовший тролейбусний маршрут Києва. Відкриті дані EasyWay дають довжину приблизно 21,5 км дорогою — це орієнтир для порівняння з коротким 50k, а не привід рахувати час «по лінійці».
Де саме проходить і кого обслуговує цей маршрут?
Кінцеві — станція метро «Либідська» і вулиця Милославська. На трасі 37 зупинок. Маршрут курсує щодня; інтервал 1–22 хвилини й години 05:45–23:31 наведено для буднів. Він збирає пасажирів Деснянського району, пересадкових вузлів Дарниці й правобережної «Либідської», а також кварталів біля Русанівки, Березняків і мосту Патона.
Опорним номер став не через «історичний престиж», а через щільність Троєщини, віддаленість північних мікрорайонів від метро й одну посадку замість зв’язки «маршрутка + метро + ще один транспорт». Скорочений 50k ділить із повним маршрутом 25 зупинок на відрізку від Дарницького універмагу до вулиці Милославської й забирає частину внутрішньолівобережного потоку.
| Параметр | Тролейбус 50 | Тролейбус 50k |
|---|---|---|
| Спільний відрізок | повна траса | 25 зупинок (Дарницький універмаг — вул. Милославська) |
| Інтервал у будні | 1–22 хв | 1–21 хв |
| Години в будні | 05:45–23:31 | 05:45–23:32 |
| Курсує | щодня | щодня |
Джерело: відкриті дані EasyWay (eway.in.ua), картки маршрутів тролейбусів 50 і 50k, 2026 рік.
Найсильніше заперечення проти довгого електротранспорту на цій осі звучить так: метро швидше, а маршрутки 416, 504, 509, 511 і 590 уже стоять на десятках тих самих зупинок. Факт у відповідь інший. Маршрутки на цій осі мають коротший день роботи й інші інтервали; жодна з них не повторює повну міжберегову трасу тролейбуса 50 від «Либідської» до Милославської. Для пасажира з кінця масиву одна електрична поїздка лишається єдиним способом не складати ланцюжок із двох-трьох пересадок.
Які запитання ставлять найчастіше
- Як виглядала система на старті? Чотири ЛК-5, одна коротка лінія, п’ять зупинок.
- Чому саме № 50 став опорним? Бо після 2016 року він зв’язав найбільший лівобережний масив із правим берегом без обов’язкової пересадки в Дарниці.
- Які покоління машин на лінії? ЮМЗ і «Київ-12» на старті; Богдан Т701 і Т901 та ЛАЗ E301 — у пізніші роки.
- Як змінилася роль за останні 30 років? Від відсутності самого маршруту в 1990-х — до лівобережного тролейбуса 2007-го і міжберегового коридору після 2016-го.
- Кого він везе переважно? Мешканців Троєщини, пасажирів пересадки на «Дарниці» й тих, кому потрібен вихід до «Либідської» одним транспортом.
Ці відповіді закривають намір добірки: не скласти щоденний гайд «як їхати», а показати, звідки взявся номер і чим він відрізняється від короткого 50k.
Що робити далі
Якщо ви пам’ятаєте ще «сорок шостий» до Дарницької площі — звіряйте спогад із датами: запуск 21 серпня 2007-го, зміна номера 8 жовтня 2014-го, подовження 20 грудня 2016-го. На це йде кілька хвилин у картці маршруту.
Якщо живете між Милославською і Дарницьким універмагом і вам не потрібен правий берег — порівняйте повний № 50 і 50k у застосунку EasyWay або на зупинці: у короткого 25 спільних зупинок і свій інтервал 1–21 хв у будні.
Якщо складаєте поїздку через міст Патона — дивіться живий інтервал на будень (1–22 хв) і не орієнтуйтесь на вигадані «окремі цифри вихідного дня»: у відкритій картці їх немає, хоча маршрут курсує щодня.