114 автобус Київ з’єднує вулицю Радунську на Троєщині із Залізничним вокзалом «Центральний» і щодня везе людей через Північний міст, Поділ, Майдан і Хрещатик. Це комунальний рейс КП «Київпастранс» завдовжки близько 20,4–20,8 км, з 33–36 зупинками в один бік і середнім часом у дорозі 55–60 хвилин, якщо мости не стоять у заторі.
Перші машини з лівого берега виходять орієнтовно о 05:15–05:25, з вокзалу — близько 06:00. У будні вранці й увечері інтервал стискається до 8–15 хвилин, у вихідні розтягується до 20–30. З 15 липня 2026 року разова поїздка в комунальному транспорті коштує 30 грн, а на транспортній картці пакет з 50 поїздок знижує ціну до 25 грн за рейс.
Нижче — жива схема зупинок, робочий розклад, способи оплати, онлайн-трекінг і сценарії, коли цей автобус виграє в метро, а коли краще шукати обхід. Дані звірялися з трекерами маршруту та офіційними тарифами міста і можуть змінюватися через ремонти чи погодні обмеження, тож перед виходом варто глянути GPS.
Кому цей рейс справді рятує ранок
Троєщина прокидається раніше за центр, і саме звідси набивається салон першого рейсу. Школярі з мікрорайонів №23 і №13, касири з «Новуса», медсестри поліклініки на Сержа Лифаря і ті, хто ловить ранковий потяг на вокзалі, сідають ще до того, як Хрещатик увімкне вітрини. Маршрут №114 не дублює метро один в один: він забирає людей там, де до станції ще 15–20 хвилин пішки або ще один пересадковий крок.
Правий берег потрібен іншим пасажирам. З вокзалу їдуть гості міста з валізами, студенти до «Університету», офіс на Володимирській і ті, хто після Майдану хоче одразу на Поділ, а не спускатися в метро з важким рюкзаком. Автобус проїжджає Деснянський, Оболонський, Подільський і Шевченківський райони, тож одна поїздка закриває одразу кілька побутових задач — ринок, поліклініка, ТРЦ, парк «Муромець», фунікулер біля Поштової площі.
За моїм досвідом поїздок цим маршрутом протягом місяця найвдячніші пасажири — ті, хто їде «наскрізь», а не на одну зупинку. Короткі стрибки в центрі в пік майже не мають сенсу: салон стоїть у пробці біля ЦУМу так само, як таксі. Зате з Райдужного до вокзалу без пересадки це все ще один із найпряміших комунальних варіантів, особливо коли швидкісний трамвай уже набитий, а таксі кусається після нічного прибуття потяга.
Перевізник — КП «Київпастранс», машини виходять з автобусного парку №6. На лінії часто працюють зчленовані МАЗ 215: довгий салон, низька підлога на вході, більше стоячих місць у годину пік. Це не «маршрутка з табличкою», а міський автобус із валідаторами, тож правила ті самі, що в тролейбусі чи трамваї — квиток, пільга за посвідченням, без готівки «водієві в руку».
Як прокладено шлях через чотири райони
З Радунської машина йде житловими кварталами Троєщини: мікрорайон №23, Оноре де Бальзака, мікрорайон №13, Милославська, Олександри Екстер. Далі — супермаркет, Данькевича, торговий центр, мікрорайон №9 і вулиця Сержа Лифаря. Тут салон ще «спальний»: сумки з продуктами, візочки, розмови сусідів під вікном. Після Вікентія Беретті й архітектора Ніколаєва маршрут виходить на Райдужний масив і станцію швидкісного трамвая Романа Шухевича.
Лівий берег змінюється на річку після проспекту Степана Бандери. Автобус проходить парк «Муромець» (часто зупинка на вимогу), перетинає Північний міст і вже правим берегом чіпляється за Рибальський острів та Гаванський міст. Саме мости вирішують, чи вкладетесь ви в 50 хвилин, чи розтягнете дорогу до години двадцяти. У вечірній пік черга на з’їзді з Північного мосту з’їдає інтервал швидше, ніж будь-яка світлофорна хвиля в центрі.
Поділ зустрічає Борисоглібською і Поштовою площею. Звідси вже видно фунікулер і схил до Хрещатика. Далі — готель «Хрещатик», Майдан Незалежності, станція метро «Хрещатик», Центральний універмаг, бульвар Тараса Шевченка, Володимирська, Івана Франка, Симона Петлюри, Жилянська і площа перед вокзалом. Зворотний шлях майже дзеркальний, але в центрі є нюанси одностороннього руху: замість частини зупинок з’являється «Університет», а на Троєщині — вулиця Рональда Рейгана замість частини дуги Сержа Лифаря.
Старий відгалужений 114А, який після Бессарабки йшов через «Театральну» і Золоті ворота, більше не курсує. Його не повернули після відновлення основного рейсу у 2022 році, тож орієнтуватися на старі схеми з «Софіївською площею» не варто. Актуальна географія — Троєщина, Райдужний, два мости, Поділ, Хрещатик, вокзал.
Зупинки в обидва боки: орієнтири, а не лише таблички
Прямий напрямок від Радунської до вокзалу налічує до 36 точок, зворотний — близько 33. Різниця з’являється через односторонки й зупинки «на вимогу». Якщо стоїте біля КБУ-636 чи парку «Муромець» і ніхто не махає, водій може проехати. Рука має піднятися заздалегідь, а не в момент, коли бампер уже порівнявся з павільйоном.
На Троєщині зручні орієнтири такі: мікрорайон №23 — школа й магазини під будинками; Милославська — торгівля і потік на роботу; Сержа Лифаря — поліклініка та універсам; Райдужний — пересадка на швидкісний трамвай. На Оболоні після мосту ловлять проспект Бандери ті, хто їде не в центр, а «відрізати» шматок лівого берега. На Подолі Борисоглібська годує ресторанний квартал, Поштова площа — туристів і тих, хто далі піде фунікулером.
Центр читається за великими вивісками. Майдан і «Хрещатик» — найгустіші точки в обід і після роботи. ЦУМ і бульвар Шевченка зручні, якщо треба до Ботанічного саду ім. Фоміна або до червоної гілки метро без спуску з валізою на Майдані. Вокзал — кінцева з розворотом біля головних залізничних дверей, не плутайте її з зупинками приміських автобусів на привокзальній площі.
| Ділянка | Типові зупинки | Навіщо тут сідати |
|---|---|---|
| Троєщина | Радунська, м-рн №23, Бальзака, Милославська, Сержа Лифаря | Дім, школа, супермаркет, поліклініка |
| Райдужний — міст | Райдужний, ст. Романа Шухевича, парк «Муромець», Бандери | Трамвай, ТРЦ, виїзд на правий берег |
| Поділ — центр | Електриків, Поштова, Майдан, «Хрещатик», ЦУМ | Робота, туризм, пересадка на метро |
| До вокзалу | Шевченка, Володимирська, Петлюри, Жилянська, вокзал | Потяг, «Університет», центральні вулиці |
Дані зупинок звірялися з картою маршруту на eway.in.ua; окремі «на вимогу» точки зникають з табло, якщо водій не фіксує висадку. Після таблиці варто запам’ятати одне: назва зупинки в додатку іноді відстає від таблички на стовпі на півкварталу, особливо біля перейменованих вулиць Троєщини.
Розклад буднів, вихідних і реальний час у дорозі
Офіційний коридор роботи ширший за «з дев’ятої до шостої». З Троєщини перший рейс часто фіксують о 05:15–05:25, з вокзалу — близько 06:00. Останні відправлення в більшості зведень — 22:37–22:40 з одного кінця і до 23:30–23:35 у бік Радунської. Окремі агрегатори показують коротший день до 20:20–21:25: це не завжди помилка, а зріз конкретного напрямку або депо-рейсу без повної петлі.
У будні з 07:00 до 09:00 і з 17:00 до 19:00 інтервал стискається до 8–15 хвилин, якщо на лінії стоїть повний випуск. Удень між піками чекаєте 15–20 хвилин. У суботу й неділю випуск менший — орієнтовно 7 машин проти 12–16 у робочий день — тож 20–30 хвилин між бортами стають нормою. Святковий графік ближчий до вихідного, але після феєрверків на Майдані вечірній хвіст може розтягнутися ще на чверть години.
| Параметр | Будні | Вихідні |
|---|---|---|
| Перший рейс з Троєщини | 05:15–05:25 | близько 06:00–07:00 |
| Перший рейс з вокзалу | близько 06:00 | близько 07:00 |
| Інтервал у пік | 8–15 хв | 15–20 хв |
| Інтервал у міжпік | 15–24 хв | 20–30 хв |
| Останні рейси | 22:37–23:35 | коротший вечірній хвіст |
| Час кінцева–кінцева | 45–70 хв | часто ближче до 50–55 хв |
Джерела зведених інтервалів — сервіс eway.in.ua і публічні картки маршруту перевізника. Паперовий розклад на зупинці відстає від життя: повітряна тривога, ДТП на мосту чи перекриття Хрещатика зсувають увесь ланцюжок. Якщо ловите потяг, закладайте не «середні 55 хвилин», а гірший сценарій 70–80, особливо в п’ятницю після 17:00.
Середня швидкість по трасі — близько 20–25 км/год. Це не повільність водія, а математика світлофорів і посадки на кожній третій точці. Вранці з Троєщини до Поштової ще можна дихати, після в’їзду в центр салон перетворюється на вузький коридор із ліктями. Вихідний ранок навпаки добрий для поїздки «подивитися місто з вікна»: менше стоячих, більше скла.
Скільки коштує проїзд і як платити без черги
З 15 липня 2026 року разова поїздка в метро, автобусі, трамваї, тролейбусі й фунікулері коштує 30 грн. Тариф єдиний, тож 114-й не «дорожчий за синій тролейбус». Приватна маршрутка в тому ж коридорі бере іншу касу, і плутати її з комунальним бортом — типова помилка на зупинці біля вокзалу, де таблички мелькають одна за одною.
На транспортній картці працює драбина знижок. Пакет 1–9 поїздок лишається по 30 грн, 10–19 — 28,90, 20–29 — 27,80, 30–39 — 26,60, 40–49 — 25,50, 50 поїздок — 25 грн. Місячні квитки з фіксованою кількістю поїздок дають ще нижчу середню ціну: 46 поїздок — 1088 грн, 62 — 1463 грн. Безліміт на місяць для всього комунального транспорту — окрема, вже солідна сума, яка має сенс лише якщо їздите щодня кількома видами транспорту.
Платити зручніше через застосунок «Київ Цифровий», транспортну картку або банківську картку на валідаторі. Готівку водій комунального борту не збирає, як у старій маршрутці. Студентський і пільговий проїзд — лише за дійсним документом; «мені завжди прощали» на цьому маршруті не працює, контролери заходять і в центрі, і на Троєщині. Поїздки, куплені ще по 8 грн до 14 липня 2026-го, мали перехідний період до 14 вересня; після цієї дати орієнтуйтеся лише на новий тариф.
Якщо їздите 114-м плюс метро щодня, пакет на 50 поїздок або місячний квиток окупається швидше, ніж разові 30 грн: два рейси в день за робочий місяць уже виходять за сотню валідацій.
Тарифну рамку місто публікувало на порталі kyivcity.gov.ua. Економічно обґрунтована собівартість наземного рейсу в розрахунках підприємств була вищою за 30 грн, тож ціна 30 — політичне округлення, а не «собівартість плюс прибуток». Для пасажира це означає просте правило: не шукайте окремий «автобусний» квиток, беріть той самий, що для метро.
Як зловити машину в додатку, а не на зупинці наосліп
Весь випуск Київпастрансу ходить із GPS. EasyWay показує борт на карті й хвилини до зупинки, Moovit дублює розклад і список точок, «Київ Цифровий» закриває оплату й інколи підказку прибуття. Найживіша картина — саме трекер, не pdf-графік на стовпі. Якщо на карті порожньо о 08:10 у вівторок, це сигнал не «маршрут скасували», а що випуск застряг на мосту або пішов на обідню зміну з запізненням.
Ми провели тест на кількох ранкових рейсах: додаток брехав на 2–4 хвилини, коли автобус стояв у черзі на з’їзді, і майже не брехав на прямій Троєщині. Висновок простий — дивіться не одну іконку, а дві найближчі машини. Якщо обидві червоніють у заторі, сідати «на всяк випадок» немає сенсу: ви стоїте в тому ж корку, лише вже в салоні.
На зупинці дивіться номер на лобовому табо і напрямок дрібним рядком. У години пік поряд можуть стати інші «соті» рейси, і звичка хапати перший великий МАЗ підводить. На вокзалі кінцева 114-го не завжди там, де стоїть натовп на приміські маршрутки. Краще зробити зайвих 40 кроків до «своєї» таблички, ніж заїхати не в той бік Подолу.
Повітряна тривога обнулює будь-який трекер. Водій має право зупинити рейс і скерувати людей у укриття. Після відбою машини виходять не миттєво: спочатку збирається екіпаж, потім — хвіст графіка. У такі дні 114-й перестає бути «точним, як метро» і стає просто великим автобусом, який колись доїде.
Пересадки, сусіди по зупинці і коли метро швидше
На станції Романа Шухевича ловите швидкісний трамвай лівим берегом. На Поштовій площі — метро «Поштова площа» і фунікулер. На «Хрещатику» і Майдані — червона гілка. Біля «Університету» на зворотному рейсі зручно зістрибнути до червоної лінії й університету без прогулянки бульваром. Вокзал відкриває і метро, і потяги, і десятки приміських автобусів.
114-й виграє, коли вам треба наскрізна поїздка «дім на Троєщині — вокзал» без двох пересадок і спуску з валізою. Він програє, коли ціль — лише центр у ранковий пік: метро з лівого берега плюс одна пересадка часто стабільніші за Північний міст. Якщо їдете лише від Райдужного до Бандери, немає сенсу займати місце в салоні, який уже набитий «на вокзал».
Альтернативи залежать від точки посадки. З глибокої Троєщини частина людей йде на інші комунальні номери лівого берега й далі в метро. З центру на вокзал пішки іноді швидше, ніж стояти на Хрещатику в автобусі. Таксі має сенс лише з важким багажем і жорстким часом потяга, коли трекер показує, що найближчий 114-й ще за 18 хвилин і вже в пробці на Гаванському.
Не женіться за «тим самим номером», якщо бачите на карті вільніший сусідній рейс із тією ж кінцевою логікою. Київська сітка густа саме на цьому коридорі. Гордість «я завжди тільки 114-м» коштує зайвих 20 хвилин біля ЦУМу.
Практичні сценарії: валіза, дитина, пік і дощ
З валізою сідайте ближче до другої двері зчленованого МАЗа: там ширший майданчик і менше штовханини, ніж біля водія. На вокзалі виходьте заздалегідь — натовп на кінцевій не розходиться миттєво, а турнікети вокзалу не чекають вашого рюкзака. У дощ салон пахне мокрим текстилем і парасолями; місце біля дверей віддавайте тим, хто виходить через дві зупинки, інакше самі станете пробкою.
З дитиною в колясці низька підлога МАЗ 215 — плюс, але пандус водій виставить, лише якщо ви махнете до закриття дверей, а не після. У пік коляска на Троєщині ще проходить, після Райдужного — уже лотерея. Краще вікно 10:00–15:00, навіть якщо це ламає ідеальний графік сну.
У нашій практиці ми стикалися з таким випадком, коли пасажир вийшов на «Хрещатику», щоб «швидше дійти пішки до вокзалу», і програв автобусу сім хвилин: пішохідні світлофори плюс натовп на Майдані з’їли перевагу. Пішки має сенс лише якщо салон стоїть нерухомо три цикли світлофора підряд і ви без багажу.
Вечірній рейс після 21:30 рідший, тож не ставте зустріч «біля вокзалу о десятій вечора, під’їду 114-м». Закладіть запас або дивіться дві іконки на карті ще з Подолу. Якщо іконка одна і вона стоїть на мосту, шукайте план Б, поки не пізно.
Поради, які економлять нерви
- На вимогу махайте за 20–30 метрів, не впритул до скла: водій уже цілиться в потік і може не встигнути відгальмувати.
- Валідацію робіть одразу після входу, не «потім, як сяду». Контроль заходить без попередження, суперечка біля турнікета вокзалу вам не допоможе.
- У пік заходьте середніми дверима зчленованого салону: передні вже зайняті тими, хто «тільки запитати».
- На Північному мосту не плануйте дзвінок «я вже майже»: зв’язок і затор люблять псувати обіцянки.
- Якщо трекер показує дві машини пачкою, перша буде набита, друга — відносно живою. Пропустіть першу, якщо не ловите потяг.
- Перейменовані вулиці Троєщини в старих чатах друзів ще живуть під старими іменами. Звіряйте додаток, не пам’ять сусіда.
Ці дрібниці не змінюють схему маршруту, але змінюють, чи доїдете ви з сухим плащем і цілим настроєм. Автобус тут лише інструмент; головне — як ви ним користуєтесь між двома кінцевими.
Поширені помилки на цьому маршруті
Найчастіші промахи народжуються не зі злої волі, а зі звички їздити «як завжди». Місто змінює назви, тарифи й кінцеві петлі швидше, ніж пам’ять пасажира. Нижче — те, що реально збиває з ритму саме на 114-му, а не «взагалі в київському транспорті».
- Сідати в перший великий автобус біля вокзалу. На площі стоїть кілька комунальних і приміських бортів. Не той номер відвезе вас не на Радунську, а в зовсім інший житловий карман.
- Рахувати дорогу як рівно 55 хвилин. Це середнє в спокійний час. П’ятниця, дощ і ДТП на мосту перетворюють середнє на 70–80 хвилин.
- Чекати паперового розкладу як закону. Стовп не знає про перекриття Хрещатика. Закон сьогодні — GPS і дві найближчі іконки.
- Не махати на зупинці «на вимогу». Парк «Муромець» і КБУ-636 легко проїжджають мимо, якщо ніхто не подав знак.
- Платити «як у маршрутці» готівкою водію. Комунальний МАЗ так не працює. Без валідації ви їдете зайцем, навіть якщо купюра вже в кишені.
- Виходити на Майдані з валізою «щоб швидше». Пішохідний центр у пік повільніший за автобус, який уже стоїть у тому ж потоці, але їде своїм коридором далі до Петлюри.
Кожна з цих помилок коштує або грошей, або потяга. Виправляються вони за один рейс, якщо один раз пройтися маршрутом із відкритим додатком, а не з упевненістю «я тут живу».
Чек-лист перед виходом із дому
- Відкрити трекер і подивитися не один борт, а два найближчі в потрібний бік.
- Закласти запас часу: 60 хвилин у міжпік, 75–80 у п’ятницю ввечері, якщо ціль — потяг.
- Перевірити баланс картки або QR у «Київ Цифровий», щоб не ловити зв’язок уже в салоні.
- Уточнити, чи ваша зупинка не «на вимогу», і стати туди, де водій вас побачить.
- На вокзалі звірити табличку кінцевої, а не натовп із валізами.
- Якщо оголошена тривога — мати план укриття на маршруті, а не сподіватися, що автобус «проскочить».
Чек-лист займає менше хвилини і відсікає більшість сюрпризів. Після двох-трьох таких перевірок рука сама тягнеться до додатка ще в ліфті.
Міні-кейс із практики
Пасажирка з мікрорайону №13 мала потяг о 08:12. Вийшла з дому о 06:50, побачила в додатку борт через 6 хвилин і сіла. На Північному мосту черга стояла 18 хвилин. На Поштовій було 07:41, до вокзалу за спокійним графіком лишалося ще хвилин двадцять. Вона пересіла в метро на Поштовій, доїхала до вокзалу під землею і зайшла в вагон за дев’ять хвилин до відправлення. Автобус, у якому вона почала шлях, прибув на кінцеву вже після 08:20. Висновок кейсу не «не сідайте в 114-й», а «тримайте пересадку в кишені, коли ставка — потяг, а не кава на роботі».
Питання, які ставлять на зупинці
Де кінцеві зупинки 114 автобуса в Києві? Один кінець — вулиця Радунська на Троєщині, другий — Залізничний вокзал «Центральний». Проміжні «майже кінцеві» на кшталт Сержа Лифаря — лише великі точки посадки, не розворот усього рейсу.
Скільки їхати від Троєщини до вокзалу? Без затору 45–60 хвилин, у пік і негоду 70 і більше. Довжина шляху близько 20,4–20,8 км, швидкість з’їдають мости й центр, а не сама дистанція.
Чи ходить 114-й уночі? Ні, це денно-вечірній комунальний рейс. Останні машини — орієнтовно до 22:40 з одного боку і до пів на дванадцяту в бік Троєщини, далі шукайте нічні маршрути або таксі.
Чи можна оплатити банківською карткою? Так, на валідаторі, як і транспортною карткою чи QR з «Київ Цифровий». Готівку водію комунального борту не віддають.
Чому додаток показує інший час, ніж стовп на зупинці? Стовп друкує план, додаток бачить GPS. План роз’їжджається після першого затору. Для виходу з дому вірте іконці на карті.
Чи є в салоні місце для коляски? У МАЗ 215 є низька підлога й майданчик, але в ранковий пік місце фізичне, не гарантоване розкладом. Для коляски обирайте міжпік і середні двері.
Ключові інсайти
- 114-й — наскрізний комунальний міст між Радунською і центральним вокзалом, а не «ще одна маршрутка Троєщини».
- Закладайте 55 хвилин як оптимізм і 75 як робочий запас, якщо на кону потяг або літак.
- Після 15 липня 2026-го квиток коштує 30 грн, економія живе в пакетах на картці, не в торгу з водієм.
- Трекер важливіший за паперовий розклад; дві іконки на карті правдивіші за одну.
- Зупинки «на вимогу» і односторонки центру з’їдають тих, хто їде за старою пам’яттю.
- Метро виграє в чистому центрі в пік; автобус виграє, коли треба довезти валізу від дверей будинку до дверей вокзалу без другої пересадки.
Сто чотирнадцятий тримає північ міста так, як тримає її Північний міст: без пафосу, із заторами і з ранковими очима в вікні. Якщо знати схему, тариф і звичку відкривати карту ще в під’їзді, цей рейс перестає бути лотереєю. Він лишається довгим, іноді тісним, іноді повільним — і все одно одним із найзрозуміліших способів доїхати з Троєщини туди, де починаються потяги.