Київ уже понад тиждень живе в режимі майже безперервних повітряних тривог через російські атаки. 2 вересня в столиці оголошували тривогу 11 разів. Менш ніж за півтори доби 27–28 серпня — 20 разів. Через це лівий берег періодично лишається без нормального транспортного сполучення.
Така ситуація змусила владу міста і країни переглянути правила роботи столиці під час тривог. Насамперед ідеться про метро на наземних ділянках. Спочатку пропонували дозволити повноцінну роботу лише «зеленої» гілки. Увечері 3 вересня уряд рекомендував Києву запустити й «червону» гілку.
Рішення влади та нові рівні небезпеки
29 серпня про зупинку міста під час тривалих тривог заговорили на рівні Кабміну. Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що уряд готує зміни. Йдеться не лише про безпеку, а й про економіку. Тривалі тривоги б’ють по підприємствах, школах і садочках. Бізнеси та торгові центри втрачають клієнтів. Вигоду отримують хіба що служби таксі: тарифи іноді сягають тисячі гривень за поїздку з правого берега на лівий.
Після заяви прем’єра нові правила анонсував Віталій Кличко за підсумками засідання Ради оборони Києва. 2 вересня президент Володимир Зеленський озвучив конкретні зміни.
Планують запровадити два рівні небезпеки: «жовтий» — для атаки дронів, «червоний» — для ракет і масових обстрілів. Від цього залежатиме робота громадського транспорту. Спочатку повідомляли, що під час жовтого рівня повністю працюватиме «зелена» гілка, а «червона» зупинятиметься на «Арсенальній». На «зеленій» гілці під час тривоги потяги досі рухаються окремими ділянками: «Сирець» — «Видубичі» та «Осокорки» — «Червоний хутір». За заявою прем’єра від 3 вересня уряд рекомендував під час «жовтого» рівня запускати метро повністю, включно з «червоною» гілкою.
На початку тижня джерело надіслало запит до КМДА. У відповіді пресслужби від 3 вересня місто пропонує, щоб під час тривоги Сирецько-Печерська лінія працювала без обмежень. З 3 вересня в Києві під час комендантської години дозволили без обмежень рух транзитного вантажного транспорту.
«Наразі місто очікує на пакет необхідних рішень, які має ухвалити Уряд», — зазначили в пресслужбі КМДА.
Поки тривають узгодження, з 3 вересня між берегами запустили тимчасовий автобусний маршрут №1. Він курсує від Палацу спорту до метро «Лісова». Поїздка між кінцевими зупинками триває 59 хвилин. За даними «Київпастрансу», у години пік на маршруті працюватимуть 12 автобусів.
Чи спрацюють зміни і в чому глибша проблема
Досі неясно, чи справді «червона» гілка запрацює під час тривог. Рішення уряду має рекомендаційний характер. У Києві за це відповідає Рада оборони міста.
Співзасновник ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко вважає, що влада столиці навряд чи піде на цей крок. Усі попередні роки чиновники наполягали, що це небезпечно.
«Раніше представники столичної адміністрації відстоювали інше непотрібне рішення — зупинку наземного громадського транспорту під час тривог. Ми три роки боролися, аби відновити роботу наземного транспорту в столиці. Зараз теж схоже, що команда очільника міста не шукає рішення щодо роботи метро. Навпаки — з’явилася альтернатива із запуском автобусів, які перевозять людей в задушливих умовах. Зрозуміло, що транспорту на всіх не вистачає і трапляється, що люди навіть втрачають свідомість в автобусах від задухи», — зазначає Олександр Гречко.
Він додає, що маршрут №1 сплановано майже вдвічі довше, ніж потрібно.
«В ідеалі автобус мав би стартувати від метро Арсенальна і везти людей на Лісову. Але чомусь у «Київпастрансі» запустили довший маршрут, який, по суті, збиратиме затори в центрі міста і буде дуже повільним», — каже співзасновник ГО.
Водночас Гречко відзначає: запуск «зеленої» гілки залежно від рівня небезпеки зніме частину навантаження.
«Все-таки тепер під час тривоги люди зможуть швидше дістатися з правого берега на лівий чи навпаки. І менше будуть скупчуватись на станціях. Саме через скупчення людей під час тривог у метро деякі станції перестають працювати на висадку і посадку пасажирів. А це посилює транспортний колапс», — каже Гречко.
Тривалі тривоги лише підсвітили давню проблему сполучення берегів. 27 серпня, коли Росія почала безперервні атаки дронів, у Києві виникли багатокілометрові затори. Люди залишали машини і йшли пішки до лівого берега.
Прості рішення на кшталт розширення доріг чи нових мостів кардинально ситуацію не змінять, наголошує урбаністка Ірина Оя.
«Проблема міста в тому, що зводилися монофункціональні райони, тобто такі, де переважає одна функція. Тобто спальний район на лівому березі та діловий центр на правому, куди люди їдуть на роботу. І таке містопланування створило потребу щоденного переміщення зі спальника в діловий район, спричинивши появу заторів», — пояснює Оя.
Такі щоденні поїздки в урбаністиці називають маятниковою міграцією. Щоб зменшити цю потребу, треба змінювати планування міста.
«Райони потрібно проектувати за концепцією 15-хвилинного міста. Це означає, що в 15-хвилинній доступності від вашого дому пішки або на велосипеді мають бути закриті всі базові потреби. Тобто це школи, садочки, робота, медичні установи, парки, продукти тощо. І тоді сама потреба долати шлях в інший кінець міста зникне», — каже Ірина Оя.
Вона додає: місту варто розвивати якісний громадський транспорт. Тоді частина людей пересяде з автівок на метро чи автобуси і зменшить навантаження на дороги та мости.
«В більшості європейських столиць дуже класний громадський транспорт, хоча і недешевий. Він комфортний, ходить переважно за розкладом, обладнаний кондиціонером, опаленням і достатньо чистий. І що важливо — зупинки розташовані достатньо часто», — говорить Ірина Оя.
Такі рішення потребують часу і коштів. Почати можна з поповнення автопарку та контролю, щоб смуги для громадського транспорту не займали автівки. Це полегшить колапс під час тривог. Поки кияни чекають рішень влади, активісти запустили телеграм-групу «Підкину в тривогу», де можна знайти попутників під час повітряних тривог.
Едуард Олійник